Малиш

🐾 Малиш шукає свою людину

Цього красунчика звуть Малиш. І ім’я йому дуже пасує — він зовсім невеличкий, приблизно розміром із таксу.

Колись узимку його просто викинули на вулицю. Худого, хворого і настільки наляканого, що він категорично не підпускав до себе людей. Малиш тікав, ховався, оминав кожного — здавалося, ми просто не встигнемо його врятувати.

Але наполегливість і час зробили своє — нарешті мені вдалося його спіймати. Так Малиш потрапив до нас.

Сьогодні від того наляканого песика майже нічого не залишилося. ❤️ Тепер це справжня маленька торпеда. Він обожнює бігати, гратися, носитися з іграшками, випрошувати смаколики та сидіти на ручках.

А ще Малиш неймовірно тонко відчуває людей.

Одного разу ми вже знайшли йому родину у Кривому Розі. Я особисто повезла його знайомитися. Щойно ми зайшли до будинку, Малиш вкусив майбутню власницю. Я не могла зрозуміти чому — раніше він так себе не поводив.

А потім, вийшовши у двір, я побачила собаку. Такого ж невеличкого песика, який сидів на ланцюгу.

Для нас це категорично неприйнятно. Ми ніколи не прилаштовуємо наших тварин на ланцюг.

На моє запитання, навіщо родині ще одна собака, я почула: «Один буде для двору, інший — для дому».

І тоді все стало зрозуміло. Малиш відчув цю людину раніше за мене.

Я забрала його назад.

Відтоді минуло вже три роки. Малиш досі живе з нами й чекає на свою людину.

Йому близько 5 років. Він дуже активний, веселий, ніжний і неймовірно кумедний. А ще Малиш — професійний землекоп. 😄 Він риє ями, залазить у них, тихенько сидить і навіть не відгукується. А ми потім пів дня бігаємо притулком і шукаємо цього маленького партизана.

Малиш не для кожного. Йому потрібна людина, якій він зможе довіритися. Людина, яка не поспішатиме, дасть йому час і знайде той самий ключик до його маленького, але безмежно люблячого серця.

Можливо, три роки очікування були потрібні лише для того, щоб одного дня Малиш нарешті зустрів саме вас. ❤️